Людина зла від природи.

Дві речі сповнюють душу щораз новим і дедалі сильнішим подивом і благоговінням, що частіше й довше ми про них розмірковуємо: зоряне небо наді мною і моральний закон у мені.

…у людях більше того, що варте захоплення, ніж того, що заслуговує на зневагу.

Мені довелося обмежити знання, щоб звільнити місце для віри.

Людину сама по собі має гідність: її не можна використовувати лише як засіб, а завжди водночас як мету. Саме в цьому полягає її гідність.

У царстві цілей усе має або ціну, або гідність. Те, що має ціну, можна замінити рівноцінним. Те, що вище за будь-яку ціну й не має рівноцінного, має гідність.