Є межа, коли навіть справедливість завдає шкоди.
Краще ризикнути врятувати винного, ніж засудити невинного.
Несправедливість будь-де є загрозою для справедливості всюди.
Справедливий гнів — це елемент прогресу, єпископе.
Мета справедливості - дати кожному належне.
Якщо ми не підтримуємо справедливість, справедливість не підтримає нас.
Найбільші несправедливості походять від тих, хто прагне надміру, а не від тих, кого спонукає необхідність.
Існує момент, коли навіть справедливість завдає шкоди.
Чи справедливо з боку суспільства бути скнарою, коли йдеться про роботу й хліб для вбогої людини, і бути надміру щедрим, коли йдеться про покарання?