Рід людський — річ одноманітна. Більшість людей майже весь свій час працює, щоб жити, а та дрібка свободи, яка їм зостається, так їх лякає, що вони шукають усіх можливих способів її позбутися.
Той, хто подолав свої страхи, буде справді вільним.
Це свобода. Втратити останню надію — це свобода.
Він відрізнявся від усіх інших — не зарозумілістю, не зневагою, а якоюсь внутрішньою свободою, яка не потребувала схвалення.
Суспільність, держава, народ! Усе се подвійні кайдани. Один ланцюг укований із твердого заліза – насилля, а другий, паралельний із ним, виплетений із м'якої павутини – конвенціональної брехні. Один в'яже тіло, другий душу, а оба з одною метою – опутати, прикрутити, обезличити і упідлити високий, вольний витвір природи – людську одиницю.
Велике щастя бути вільним чоловіком, робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить.
Сильний розумом ніколи не скоряється
Справжнім руйнівником свобод народу є той, хто розподіляє між ними щедроти, донати і вигоди.
Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, Проти свободи воно лиш болото.
Замикайте свої бібліотеки, якщо хочете; але немає жодних воріт, замка чи засува, які можна накласти на свободу мого розуму.
Хто пожертвував свободою заради безпеки, не заслуговує ні на свободу, ні на безпеку.
Свобода приходить через дисципліну.
Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото. Проти свободи воно — лиш болото.
Сам я вільний і ніколи Не зламав чужої волі.
Звільнення — це ще не воля. Можна вийти з в’язниці, проте й далі почувати себе засудженим.
Не прагнімо погамувати нашу спрагу волі, п’ючи з чаші гіркоти і ненависті.
Повставайте проти всього, що вас поневолює.
Єдине, що залишається, — це "остання людська свобода" — здатність "обирати власний підхід до існуючих обставин".
Пісня волі, споетизованої, може, в дні лихоліття, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, скованих на людей людьми.