Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.

Найчастіше я тішу свою старечу уяву картинами золотого, оповитого садами й увінчаного тополями Києва.

Велике щастя бути вільним чоловіком, робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить.

Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем’я люте. В останню тяжкую минуту за неї Господа моліть.

Не знайте, дівчата! Не питайте свою долю... Само серце знає, Кого любить...

Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь.

Учітеся, брати мої, думайте, читайте.

Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?..

Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.

Все од бога! Од бога все! А сам нічого Дурний не вдіє чоловік!

Коли б ви вчились так, як треба, То й мудрість би була своя.