Коли розвіється темрява й забобони, люди побачать світло.
Автор створює книгу, суспільство ж сприймає або не сприймає її. Творець книги - автор, творець її долі - суспільство.
Життя – це квітка, для якої любов є медом.
У людині є три характери: той, який їй приписують, той, який вона сама собі приписує і, нарешті, той, який є в неї насправді.
Навчитися читати - це розпалити вогонь; кожен вимовлений склад - це іскра.
У цьому світі є тільки одна річ, перед якою належить схилятися, це — геній, і одна річ, перед якою слід упасти на коліна, — це доброта.
Моя дочка була душею; я бачив цю душу.
Справедливий гнів — це елемент прогресу, єпископе.
Гори, ліс і море роблять людей дикими; вони пробуджують лють, але все ж не знищують людське.
Він проливав гарячі сльози, він схлипував розпачливіше, ніж слабка жінка або нажахана дитина.
Хто вийшов із темряви, той боїться яскравого світла…
Така ненависть, коли її розвиток не урветься внаслідок якогось нещасливого випадку, з часом переходить у ненависть до суспільства, потім — у ненависть до людського роду, а далі — в ненависть до всього живого і зрештою знаходить вияв у нездоланному бажанні робити шкоду всім без розбору, будь-якому живому створінню, нехай навіть найневиннішому.
Він не хотів розлучатися зі своєю ненавистю до людей, яку виплекав за останні роки, бо ця ненависть дарувала йому гірку втіху.
Давні спогади й спогади сьогоднішні переплутувались, розмивалися, неймовірно збільшувалися, а потім раптово зникали, мов поринали у розхвильовану каламутну воду.
Обачність дає поради мудрості.
Чи справедливо з боку суспільства бути скнарою, коли йдеться про роботу й хліб для вбогої людини, і бути надміру щедрим, коли йдеться про покарання?
Музика виражає те, що не можна передати словами, і те, що не може залишитись не висловленим.
Світ не може стати кращим, не вірячи в Бога. Добро не потерпить нечестивих служителів. Безбожник не приведе людство до щастя.
Материнські руки створені з ніжності, і діти спокійно сплять в них.
Звільнення — це ще не воля. Можна вийти з в’язниці, проте й далі почувати себе засудженим.
Людина має над собою одного тирана — неуцтво.
Від прекрасного не менше користі, ніж від корисного. А може, навіть більше.
