Це книга про те ж, про що йдеться майже в усіх інших книжках. Про нездатність людей вибирати собі долю.

Є книги, які треба тільки покуштувати, є такі, які краще всього проковтнути, і лише деякі варто розжувати і переварити.

Людина, будь то джентльмен чи леді, яка не отримує задоволення від хорошого роману, повинна бути нестерпно дурною.

Автор створює книгу, суспільство ж сприймає або не сприймає її. Творець книги - автор, творець її долі - суспільство.

Книги – морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить.

У хорошій бібліотеці ти якимось таємничим чином відчуваєш, що вбираєш мудрість усіх книг через шкіру, навіть не відкриваючи їх.

Навчитися читати - це розпалити вогонь; кожен вимовлений склад - це іскра.

Якщо не можна насолоджуватися читанням книги знову і знову, немає сенсу її читати взагалі.

Читаючи вперше хорошу книгу, ми переживаємо відчуття, ніби знайшли нового друга. Перечитати книгу - значить знову побачити давнього друга.

Книги - кораблі думки, мандрують по хвилях часу й обережно несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління.

Не обов'язково спалювати книги, щоб знищити культуру. Достатньо змусити людей перестати їх читати.

Давайте читати і давайте танцювати; ці дві розваги ніколи не завдадуть шкоди світу.

Людина, яка не читає, не має переваги над людиною, яка не вміє читати.

Книги - це ідеальна розвага: без реклами, без батарейок, години насолоди за кожен витрачений долар. Мене дивує, чому не всі носять із собою книгу для тих неминучих пустих моментів у житті.

Книги — кораблі думки, які мандрують по хвилях часу і бережно несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління.

Деякі книги варто скуштувати, деякі проковтнути, але лише небагато потрібно розжувати й ретельно перетравити.

Книги, які світ називає аморальними, – це книги, які показують світові його власний сором.

Схожі категорії