Світло бачиться тоді, коли світло в очах є.
Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
Чисте небо не боїться блискавки та грому.
Світ ловив мене та не спіймав.
Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
Воістину, моя самотність відкрила мені небо.
Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, Проти свободи воно лиш болото.
Все не наше, все загине, самі бовдури наші. Одні лиш думки наші завжди з нами, одна лиш істина вічна.
Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений.
Не буде тверезий той, хто перевантажує себе їжею, хоча б він і не пив вина.
Не той дурний, хто не знає, але той, хто знати не хоче
Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
Найкраща помилка та, якої допускаються у навчанні.
Насіння лихих справ – лихі думки.
Не розум від книг, а книги від розуму створились.
Не тіло, а душа є людиною.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Хто пожертвував свободою заради безпеки, не заслуговує ні на свободу, ні на безпеку.
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Щасливий, хто хоч саму тільки тінь доброї дружби нажити спромігся. Немає нічого дорожчого, солодшого і кориснішого за неї.
Батьківське покарання містить у гіркоті своїй солодощі; а мудра іграшка таїть у собі силу.
Світ ловив мене, та не спіймав.
Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото. Проти свободи воно — лиш болото.
Більше думай і тоді вирішуй.
Любов - це початок, середина і кінець.
Погляньте на кота, що сидить перед вами, коли він куражніший? Тоді, коли всю ніч бродить або сидить біля нори, хоча, зловивши, й не їсть миші.
Се і є бути щасливим, пізнати себе чи свою природу, взятися за своє споріднене діло і бути з ним у злагоді з загальною потребою.
Нектар там солодкий, вина чудесні, Тут горло смаки солодять небесні, Тут буйнеє свято, страв різні види, Що проти них усі панські обіди!
Як тільки сонце вечір запалило І небо скрізь прозоро затремтіло, На ньому зорі блиснули прекрасні, Як камені коштовнії, алмазні.
Ти ж наглядай за душею, яке в ній зело проростає, І не барися полоть, як де недобре зійшло. Все повиполюй мерщій, де ожина і терен пробились. Знай, що багатство глушить слова правдивого ряст.
Братайся не з тими, зло хто ховає, Знай: лише добрий добро в серці має.
Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла.
