А з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів.
НебоМихайло Коцюбинський, цитати
Ідуть дощі. Холодні осінні тумани клубочаться угорі і спускають на землю мокрі коси.
ДощБо життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег.
ЖиттяЯ себе ловлю, що до сонця звертаюсь, як до живої істоти. Невже се значить, що мені вже бракує товариства людей?
СонцеГори щохвилини міняли свій настрій: коли сміялась царинка, хмурився ліс.
ГориУ вікна дивиться ніч, без кінця довгі, глибокі, чорні простори.
НічХто дасть мені втіху бути самотнім? Смерть? Сон? Як я чекав їх часом!
СамотністьПризнаюсь — заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі. Тоді як на своїй я скрізь і завжди стрічаю людину.
КосмосПісня волі, споетизованої, може, в дні лихоліття, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, скованих на людей людьми.
Свобода
