У певному сенсі страждання перестає бути стражданням тієї миті, коли знаходить сенс — наприклад, сенс жертовності.

Страждання лікується лише тоді, коли вип'єш його до дна.

З усіх страждань найдужче болять ті, які людина обрала собі сама.

Тільки тим дана перемога,
Хто у болі сміятися зміг.

Не тільки мистецтво вміє обдарувати найбуденніші речі чаром і таємницею. Ту саму владу, владу зріднити їх із нами, має і біль.

Солодко з берега дивитися на чужу борню в збуреному морі — не тому, що мука інших тішить, а тому, що приємно бачити, яких лих ти сам позбавлений.

Страждати без нарікань — єдина наука, яку нам належить опанувати в цьому житті.

Неправда, що страждання робить нас шляхетними: воно здебільшого робить людей дріб'язковими й мстивими.

Хто ти такий, щоб нести біль у світ Божий?

Але тут моя казка кінчається: глухий біль, старий, як давня рана, болюче ниє в мені.

Як не дивно, удар, який навіть не залишає відмітин, за певних обставин є болючішим, ніж той, що залишає сліди. Найболісніша складова побиття — це образа, закладена в ньому.

І мені так жалко стає себе, я такий скривджений, такий бідний, одинокий, я весь кулюся, лице моє жалібно кривиться, і в очах крутиться гірка сльоза…

Навіть власний біль не такий важкий, як біль за когось, через когось, викликаний кимось, посилений багатократно, подовжений безліччю відголосів.

Біль був захоплюючим жахом.

Мене однаково з усіма мучили й біль, і спрага, але мої страждання збільшувалися від того, що я ні на хвилину не переставав усвідомлювати, як страждають інші.

Страждання було сильнішим за будь-яке інше вчення… Мене згинали й ламали, але, сподіваюся, надали кращої форми.

Ми не просимо навіть щастя — лише трохи менше болю.

Він знов відчув біль. Але біль — не важливий. Важливо те, що він ще тримає снасть.

Ми частіше страждаємо від уявного, ніж від дійсного.

Дивився собі всередину, й було там ніби на пожарищі, і так, ніби йому хтось наступив чоботом на самісіньке серце…

Сила, що найбільше разів за секунду обгинає земну кулю, — не електрика, а біль.

Нездатний витримати палючий біль усередині, він кричав на повні легені, набиті попелом і димом.

Цей біль — як алкоголь агоній, як вимерзлий до хрусту жаль.

Лише коли страждаєш, починаєш по-справжньому розуміти.

Притуплення болю на деякий час зробить його гіршим, коли ти нарешті його відчуєш.

Бо що свої болі – пусте. Світове горе велике.

Людину подеколи щось мусить боліти. Інакше людина не буде знати, як болить іншого і що іншого треба рятувати від болю.

Біль змінює дійсність не менш сильно, ніж хміль.

Для вас, історики майбутні, наш біль — рядки холодних слів!

Цей біль — як алкоголь агоній, як вимерзлий до хрусту жаль.

Я намагалася втопити свій смуток, але ці негідники навчилися плавати — і тепер мене затоплюють хвилі цього світлого й чистого почуття.