Синє море обгорнули тумани, В синім морі ані хвилі, ні луни… Тільки тиша… Мертва тиша і туман, Повні тіней, небезпеки і оман…

Мудрості не вивчитись чужої, — Треба помилятися самим.

Мало прожити життя, – Треба життя зрозуміти.

Ах, ця осінь! Це з нею постійно так: Стисне серце в малий кавалок,— І ось дні — Наче сірий тифозний барак, А за вікнами плями галок.

Для вас, історики майбутні, наш біль — рядки холодних слів!

Вчись у природи творчого спокою.

Вір і наслідуй. Учневі негоже не шанувати визнаних взірців.