Облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині. По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні.
ОсіньЦитати про осінь
Надійшла уже справжня осінь, з прозорим небом, з ранішніми морозами, з інеєм на травах, з павутинням на всьому.
ОсіньОсінь-маляр із палітрою пишною тихо в небі кружляє, осипає красою розкішною.
ОсіньАх, ця осінь! Це з нею постійно так: Стисне серце в малий кавалок,— І ось дні — Наче сірий тифозний барак, А за вікнами плями галок.
ОсіньНа мене осінь хлинула, як павідь на луг низький… Тікати я не міг… Вона як жінка, що останній гріх їй за саме життя дорожчий навіть.
ОсіньА восени… Яка журба, чи хто цвіте, чи в'яне, тоді й плакучая верба злото-багряна стане.
ОсіньСтоїть, як мати, лагідна і чиста осіння днина в сяйві сивини. Медово пахнуть стиглі тютюни, нанизані на шнури, як намиста.
ОсіньБлукає осінь. Безгомінням цвіте її очей блакить, і у садах під вітром синім багняний плащ її шумить.
ОсіньОсінь запанувала в князівстві. Вітри налинули зі сходу й принесли холод і хмари, дрібний дощ-січенець моросив безперестанку, і тривала сльота перетворила дороги в місиво.
ОсіньВ далечінь холодну без жалю за літом синьоока осінь їде навмання.
Осінь