Візьмеш літо в руку, націдиш літа в келишок... а тоді піднесеш до рота, скуштуєш – і воно враз розтопить зимовий холод у твоїх жилах…

Літо росте й проростає крізь все, — Ссуть коріння і пружаться віти, Кожна квітка солодку ваготу несе, Туго — персами воздуху — вітер.

Тримай літо у своїй руці, налий літо в склянку, звісно, маленьку склянку, найменший дзвінкий ковток, для дітей; зміни пору року у своїх венах, піднявши склянку до губ і нахиливши літо всередину.

Зеленою була тиша, вологим було світло, місяць червень тремтів як метелик.

В глибині зими я нарешті зрозумів, що в мені є непереможне літо.

Оренда літа має надто короткий термін.