Я виріс біля моря, і вбогість була для мене розкішшю; потім я втратив море — і всі розкоші видалися сірими, а вбогість нестерпною.
Море не належить деспотам. На його поверхні люди ще можуть чинити несправедливі закони, воювати, шматувати одне одного, віддаватися земним жахіттям. Але на тридцять футів нижче їхнє владарювання уривається, їхній вплив згасає, їхня могутність зникає.
Він завжди думав про море як про la mar, як кажуть про нього іспанською ті, хто любить море. І хоч іноді згадують його лихим словом, проте завжди говорять про нього, як про жінку.
Море, моє море, я — в твої обійми,
молодим дельфіном на валів ряди.
Вийми мою душу, серце моє вийми
і над Оріоном рвійно засвіти.
Час біля моря складніший, ніж будь-де інде, бо, окрім кружляння сонця й обертання пір року, хвилі відбивають його плин на скелях, а припливи й відпливи здіймаються й опадають, наче велетенська клепсидра.
Море таке добре і таке жорстоке. Воно дає і забирає. Воно не знає нікого.
Чолом тобі, синє, широкеє море!
Незглибна безодне, безмежний просторе,
Могутняя сило — чолом!
Дивлюсь я на тебе і не надивлюся,
Думками скоряюсь, душею молюся,
Співаю величний псалом.
Море — лише втілення надприродного, дивовижного буття. Воно — сама любов і сам порив; воно — Живе Безмежжя.
Море — це велетенський резервуар Природи. Земна куля, можна сказати, почалася з моря; і хтозна, чи не морем вона й скінчиться?
Море — це втілення надприродного та чудового всесвіту.
Море — чорна грудка печалі, душа Мефістофеля наодинці.
Люблю я море в шумний час прибою, коли воно за валом вал жене. Але ще дужче в чарах супокою люблю я море мрійне і ясне.
Синє море обгорнули тумани, В синім морі ані хвилі, ні луни… Тільки тиша… Мертва тиша і туман, Повні тіней, небезпеки і оман…
Якщо ти хочеш побудувати корабель, не збирай людей, щоб вони заготовляли деревину, і не роздавай їм завдань та роботи, а навчи їх тужити за безкраїм простором моря.
Не довіряй ясній погоді: море миттю збурюється. В одну й ту саму днину кораблі й гойдались на хвилі, й пішли на дно.
Рибалки знають, що море - небезпечне, а шторм - жахливий. Але вони ніколи не вважають, що ці небезпеки є вагомою причиною, щоб лишитись на березі.