Мені ти приснилась давно, ввійшла ти у думи мої. Я море люблю, бо воно нагадує очі твої.
ОчіВолодимир Сосюра, цитати
Любові повний до нестями, мов непогасную свічу, там, за далекими світами, нову я зірку засвічу.
ЛюбовЯкби помножити любов усіх людей, ту, що була, що є й що потім буде, то буде ніч. Моя ж любов — як день, не знають ще чуття такого люди.
ЛюбовОблітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині. По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні.
ОсіньЛюблю я море в шумний час прибою, коли воно за валом вал жене. Але ще дужче в чарах супокою люблю я море мрійне і ясне.
МореМова - це душа народу, а народ без мови - не народ.
МоваУчитель мій! Як ми тебе любили, як слухали тебе в полоні юних мрій! У пам'яті моїй тримає років сила твій тихий карий зір і кашель твій сухий.
ВчительЯ — квітка осіння… Дощі мене мочать, рве вітер мої пелюстки… І сонце на мене світити не хоче, тумани пливуть од ріки.
КвітиДзвін шабель, пісні, походи, воля соколина, тихі зорі, ясні води — моя Україна.
УкраїнаВивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть, як стягів красу малинову, як рідного неба блакить.
МоваЛюблю весну, та хто її не любить, Коли життя цвіте, як пишний сад. І, мов у сні, шепочуть листя губи, І квіти шлють солодкий аромат.
ВеснаЯ Вас любив, а Ви ніколи Мене любити не могли, І от погасло сонця коло, Й мої троянди одцвіли.
Розбите серцеА мова – це душа народу, народ без мови – не народ.
МоваСном блакитним заснули поля, і долини, і гори, й діброви. Одягла білу шубу земля, білу шубу зимову.
ЗимаТак ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання.
ЛюбовЛюбіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води...
УкраїнаБлукає осінь. Безгомінням цвіте її очей блакить, і у садах під вітром синім багняний плащ її шумить.
ОсіньВ далечінь холодну без жалю за літом синьоока осінь їде навмання.
Осінь
