Очі виявляють силу душі.
Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть вбагнути увесь світ.
Великі, чисті очі її змінилися, стали якісь злі, сталеві, темні.
Мені ти приснилась давно, ввійшла ти у думи мої. Я море люблю, бо воно нагадує очі твої.
А очі, як у зляканої лані, променисті, чисті, великі.
Туга, здорова, чиста – вона світилась на сонці, як добра рілля, як повний колос, а очі мала глибокі та темні, як колодязне дно. Ті очі його чарували.
Ніхто не може брехати, ніхто не може сховати нічого, коли дивиться прямо в чиїсь очі.
Очима ти сказав мені: люблю.
Натомість очі цієї жінки лякали. Вони усміхалися, тільки усмішка не була ні веселою, ні лагідною.
Навіть з такої віддалі очі ці передавали силу їхніх душ. І говорили очі про смерть.
Я Ваші очі пам'ятаю, як музику, як спів.
І я дивився в очі їй...
Але з її очей
Сміявся холод — Боже мій! —
Беззоряних ночей.