Щиро кажучи, вона не може пригадати свого життя впродовж останнього року. Так, ніби позбулася пам’яти, ніби не була собою, ніби просто весь цей час не була.
СпогадиСофія Андрухович, цитати
Він увесь час почувався сонним, погано виспаним, хоча мав чітке відчуття, що прокинувся зовсім недавно, виринув із найгустішого намулу на дні, куди не досягає жоден промінь, де звуки повністю перекриті важкою товщею безвісти.
СонЇхнє порозуміння було абсолютним. Окремі дрібні розбіжності лише підкреслювали злагоду.
СтосункиЦе була довга й виснажлива подорож. Вона вичерпувала беззмістовністю, тягнулася роками.
ДорогаКоли Романа про це думала, її охоплювала тиха спокійна радість, ворсиста, як фрукт, порослий пліснявою: вона могла дарувати комусь відчуття повноти, вона могла дбати про когось іншого, нічого не потребуючи натомість.
ТурботаЗрештою, там, звідки я родом, довіра взагалі небезпечна для життя.
ДовіраЩо страшніші гріхи, то невідпорніша привабливість грішників.
ГріхЙому немає ще навіть п'ятнадцяти років, але клавіші фортепіано тануть під його пальцями — здається, він керує інструментом за допомогою погляду, сили думки, похитування голови.
ТворчістьОці фотокартки — ілюстрації до цілої епохи. В них окремі долі, любов, яка перевертає світ, і безліч смертей.
ФотографіїЇхній мовчазний союз повнився довірою і не зазнавав шкідливого впливу взаємних очікувань, розчарувань чи ілюзій.
СтосункиЗдавалося, що дужче вона хоче померти, то більше віддаляється від неї смерть.
СмертьНатомість очі цієї жінки лякали. Вони усміхалися, тільки усмішка не була ні веселою, ні лагідною.
ОчіВ дитинстві я була впевнена, що в минулому, ще до мого народження, світ був чорно-білим. Що з плином часу він набрав, розвинув барви.
СвітХоча часи й ситуації так між собою сплетені, повростали одні в одних так, що не розплести, ніяк не розплутати, не зрозуміти, що і звідки береться, що з чим і чому поєднується.
ЧасЗапах цієї жінки сприяв його спокоєві. Запах був тоненький, як високий звук. Можливо, як дзенькання кришталевих келихів.
Запах
