Не знаю, куди йду, але вже в дорозі.

Якщо не зміниш напрямок, можеш опинитися там, куди прямуєш.

Нормальність — це брукована дорога: нею зручно йти, тільки квіти на ній не ростуть.

То вип'ємо ж за того, хто в дорозі цієї ночі; нехай йому стане харчів; хай його собаки не підіб'ються; хай сірники в нього не відвологнуть. Поможи йому, Боже!

Це була довга й виснажлива подорож. Вона вичерпувала беззмістовністю, тягнулася роками.

Дороги були створені для подорожей, а не для місць призначення.

Суха, порепана дорога повзе, як спраглий крокодил.

Шлях, про який можна розповiсти, не є постiйним Шляхом.