Подорожі надає цінності страх. Подорож, ця велика й сувора наука, повертає нас до самих себе.

Навіть про пережиті біди приємно згадувати тому, хто багато зазнав і багато мандрував.

Мандрівка — наче окрема особистість: двох однакових не буває.

Чого ж ти дивуєшся, що мандри тобі не допомагають, коли всюди возиш себе із собою?

Бачу, що подорожувати аж ніяк не марно, якщо людина хоче побачити щось нове.

Пропозиція неочікуваних подорожей — це уроки танців у школі Господа.

Навіщо ти їдеш? Щоб повернутися. Щоб побачити місце, звідки прийшов, новими очима.

Я подорожую не для того, щоб кудись потрапити. Я подорожую заради самої подорожі. Найбільша справа — це рух.

Чужих країв не буває. Чужий тут лише мандрівник.

Подорож у тисячі миль починається з одного кроку.

Один раз на рік їдь туди, де ніколи не був.

Справжня подорож відкриттів полягає не в пошуках нових ландшафтів, а в наявності нових очей.

Чи рахує паломник милі, коли мандрує до далекого святого місця?

Подорожі для молодших є частиною освіти, а для старших — частиною досвіду.

Подорожі згубні для упереджень, фанатизму і вузьколобості.

Хороший мандрівник не має чітких планів і не прагне досягти кінцевого пункту призначення.

Подорожувати — це відкрити для себе, що всі помиляються щодо інших країн.

Подорожувати — значить жити.

Ах! Молоді люди, подорожуйте, якщо можете, а якщо ні — подорожуйте все одно

Ніколи не подорожуй з кимось, кого ти не любиш.

Принада подорожей у тому, що, хоч куди б я подався, усюди крихітне життя. У готелі — крихітне мило, крихітний пакетик шампуню, одна малесенька порція масла на раз, крихітний флакончик зубного еліксиру, одноразова зубна щітка.