Далеко в морі вода синя-синя, як пелюстки найкращих волошок, і прозора, як найчистіше скло.
Є люблячий Бог, який усе веде на краще.
Господь дає нам горіхи, та не розколює їх за нас.
З коханням — як із черепаховим супом: більшість знає лише підробку.
Смерть мчить швидше за вітер і ніколи не повертає того, що забрала.
Моє життя — чудова казка, така багата й щаслива!
Далеко в морі вода синя, мов найгарніші волошки, і прозора, як кришталь; та глибоко там — так глибоко, що не дістане жоден якірний ланцюг.
Я цвіла, бо не могла інакше.
Моє життя — чудова казка, така багата й щаслива.
І сиділи вони вдвох, дорослі, а все ж діти, діти серцем, а надворі було літо, тепле, благодатне літо.
Кожен крок був для неї мов ступати по гострих ножах, але вона танцювала так, як ніхто досі не танцював.
Подорожувати — значить жити.