Ходьба, як і проза, завжди має мету. Танець же нікуди не йде, а якщо чогось і прагне, то лише ідеального стану — захвату.

Танцюй. Поки грає музика — танцюй.

Усі людські нещастя, усі фатальні негаразди, якими повняться історичні книги, усі промахи правителів і похибки великих полководців сталися лише через невміння танцювати.

Я повірив би лише в такого бога, який умів би танцювати.

Коли ти танцюєш, ти можеш насолоджуватися розкішшю бути собою.

А коли дивишся в очі тій, з якою танцюєш, решта світу розмащується до бляклої, нечіткої картинки, і, поки лунає музика, реальність — це лише відлиск, що облямовує її лице.

І тих, кого бачили танцюючими, вважали божевільними ті, хто не міг чути музику.

Танець — це прихована мова душі.

Ми повинні вважати кожен день втраченим, якщо ми не потанцювали принаймні раз.

Кожен крок був для неї мов ступати по гострих ножах, але вона танцювала так, як ніхто досі не танцював.

Продовжуй танцювати, нехай радість буде безмежною - це моє кредо, незалежно від того, чи це танець, щоб танцювати, чи радість, яку можна звільнити.

Танок — це перпендикулярне вираження горизонтального бажання.