Що є добро? Усе, що посилює в людині відчуття влади, волю до влади, саму владу.

О небо наді мною, чисте! Глибоке! Ти безодне світла!

Вічний пісковий годинник буття раз у раз перевертають — і тебе разом із ним, порошинко з пороху!

Ти мусиш хотіти згоріти у власному полум'ї: як ти оновишся, коли спершу не станеш попелом?

А втім, ці вагітні — кумедний народ! Тож наважмося й ми бути кумедними.

Поруч із тобою океан. Він не завжди реве: часом лежить, мов шовк і золото, мов лагідна мрія.

Чи є стан, святіший за вагітність?

Без музики життя було б помилкою.

Є на світі єдиний шлях, яким не може пройти ніхто, крім тебе. Куди він веде? Не питай, іди!

Хто сходить на найвищі гори, той сміється з усіх трагедій — і справжніх, і вигаданих.

Наша дитина має народитися з усього найкращого й найлагіднішого.

Істини — це ілюзії, про які забули, що вони ілюзії.

Хто сходить на найвищі гори, той сміється з усіх трагедій — і на сцені, і в житті.

Найпоширеніша брехня — та, якою людина обманює саму себе. Брехати іншим — це радше виняток.

Про що мовчав батько, те заговорить у синові.

Те, про що батько мовчав, заговорює в синові; і часто я бачив, що син — це оголена таємниця батька.

Надія — найгірше з усіх лих, бо вона продовжує людські муки.

Майте лише таких ворогів, яких можна ненавидіти, а не зневажати. Пишайтеся своїм ворогом.

Хто бореться з чудовиськами, має стерегтися, щоб самому не стати чудовиськом. І коли довго вдивляєшся в безодню, безодня теж вдивляється в тебе.

Від питання харчування спасіння людства залежить куди більше, ніж від будь-якої богословської дивини.

Я повірив би лише в такого бога, який умів би танцювати.

Вічний пісочний годинник буття перевертається знову і знову — а з ним і ти, порошинко з порошин!

Мені не сумно, що ти мені збрехав. Мені сумно, що я більше не можу тобі довіряти.

Те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими.

Ти, велике світило! Чого було б варте твоє щастя, якби не було тих, кому ти світиш!

Погляньте на світ так, ніби час зник: і все раніше не зрозуміле для вас проясниться.

Щоб людина звільнилася від помсти — ось для мене міст до найвищої надії і веселка після довгих негод.

Слово «християнство» вже є непорозумінням — насправді був лише один християнин, і він помер на Хресті.

І тих, кого бачили танцюючими, вважали божевільними ті, хто не міг чути музику.

Бог помер.

Ми повинні вважати кожен день втраченим, якщо ми не потанцювали принаймні раз.

Не відсутність любові, а відсутність дружби робить шлюби нещасливими.

Я — ліс і ніч темних дерев: але той, хто не боїться моєї темряви, знайде під моїми кипарисами береги, вкриті трояндами.

У християнстві ні мораль, ні релігія не стикаються з реальністю в жодному аспекті.

Кілька годин гірського підйому перетворюють і злодія, і святого на рівних створінь. Втома — найкоротший шлях до рівності та братерства, а сон нарешті дає їм свободу.

Брехун — це людина, яка використовує правильні позначення, слова, щоб зробити так, щоб нереальне здавалося реальним.

Мистецтво є найвищим завданням і справжньою метафізичною діяльністю в цьому житті…