Отримавши надію, людина спалює її як паливо й тримається її як дороговказу. Без надії жити неможливо.

Надія — це мрія, що прокинулась.

Пустеля прекрасна тим, що десь у ній ховається криниця.

Доки є життя, є надія. Насмілюся твердити… що, поки б'ється людське серце, поки тремтить людська плоть, я не припускаю, щоб істота, наділена думкою й волею, дозволила собі впасти у відчай.

Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!

Надія — добрий сніданок, але кепська вечеря.

Можливо, всі дракони нашого життя — це принцеси, які лише чекають, щоб хоч раз побачити нас прекрасними й відважними.

Уся людська мудрість полягає у двох словах: чекати й сподіватися.

Надія, хоч яка оманлива, принаймні веде нас до кінця життя приємною дорогою.

Коли одні двері зачиняються, відчиняються інші.

З цією вірою ми зможемо витесати з гори відчаю камінь надіїю

Мати надію — означає щомиті бути готовим до того, що ще не народилося, і не впадати у відчай, якщо за нашого життя воно так і не народиться

Надія — це сон наяву.

Надія — найгірше з усіх лих, бо вона продовжує людські муки.

Пам'ятай, Реде: надія — річ добра, може, найкраща з усіх, а добре ніколи не вмирає.

Там, в кожній хаті, чогось чекають, готові, як сухий трусок, що жде підпалу. У кожній хаті цвіте надія, ростуть сподівання.

В серці май надію, з нею сподівайся,
Що на землю прийде той жаданий рай.