Бо кожен знає достеменно, як мають жити інші. Але ніхто не знає, як жити йому самому.

Життя - як їзда на велосипеді. Щоб зберегти рівновагу, ви повинні продовжувати рухатися.

Пішли літа марне з світа, як лист по Дунаю...

Якщо людині суджено прожити одне-єдине життя — то це ніби вона не жила взагалі.

Хочу жити, аж життя не зломить,<br/> Рватись вгору, чи летіть в безодню.

Хороші друзі, хороші книги і спокійна совість: це ідеальне життя.

Життя ніколи не буває справедливим, і, можливо, для більшості з нас добре, що це так.

Життя не про те, щоб знайти себе. Життя про те, щоб створити себе.

Життя – це квітка, для якої любов є медом.

Життя полягає не в тому, щоб мати хороші карти, а в тому, щоб добре зіграти поганою рукою.

Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу.

Ви не знайдете спокою, уникаючи життя.

Життя — се мій скарб, мій власний, одинокий, якого найменшої частинки, одної мінутки не гідні заплатити мені всі скарби світу.

Не можливо стайти спокій, уникаючи життя.

Те, як ми живемо, більш переконливе, ніж слова, які ми говоримо.

Важливо в житті не те, що з тобою трапляється, а те, що ти пам'ятаєш і як ти це пам'ятаєш.

Ніщо не абсолютне. Все змінюється, все рухається, все обертається, все летить і зникає.

Мало прожити життя, – Треба життя зрозуміти.

Подеколи я думаю, що в житті на одну людину замкнених дверей таки забагато.

Щоб жить – ні в кого права не питаюсь. Щоб жить – я всі кайдани розірву.

Дурень, хто на порозі сорокового року життя не пізнав ціни життя, не зробився артистом життя!

Життя, поки його відкладаємо, минає.

Немає ні кінця, ні початку. Є лише нескінченна пристрасть до життя.

Хай життя — одне стернисте поле, але перейти — не помину.

Цілком можливо, що велич життя завжди чекає на кожного з нас у всій своїй повноті, але прихована від очей, глибоко всередині, невидима, десь далеко

Щасливе життя полягає у спокої розуму.

Бо життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег.

Життя - це завжди питтаня очікування правильного моменту, щоб діяти.

Вже леви ждуть, і жде мене арена. Життя, мабуть, — це завжди Колізей.

Ні, я хочу крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні, без надії таки сподіватись, жити хочу! Геть, думи сумні!

Щоб привнести щось у своє життя, уяви, що це вже з тобою.

Живи так, ніби ти живеш удруге і вже вчинив так само неправильно, як ти збираєшся вчинити зараз.

Людина нічого не знає, до чого мусить прагнути, бо живе одне-єдине життя й не може ні порівняти його зі своїми попередніми життями, ні виправити його в наступних життях.