Майбутнє входить у нас, щоб перетворитися в нас задовго до того, як воно настане.

Найкраща підготовка до майбутнього — жити так, ніби його не існує.

Якщо хочеш уявити майбутнє, уяви чобіт, що топче людське обличчя, — вічно.

Ми ніколи не буваємо вдома, завжди поза собою. Страх, бажання, надія жбурляють нас у майбутнє.

Біда нашого часу в тому, що майбутнє вже не таке, яким було колись.

Я ніколи не думаю про майбутнє — воно й так настає досить скоро.

Майбутнє належить Богові, й лише він відкриває його за надзвичайних обставин.

Хай не бентежить тебе майбутнє: ти зустрінеш його, коли доведеться, з тією самою зброєю розуму, що нині захищає тебе від теперішнього.

Люди здебільшого тікають від своїх страждань у майбутнє.

Пам'ятаймо: майбутнє не цілком наше, але й не цілком чуже.

Ми весь час стоїмо на грані
Невідомих шляхів майбутніх.

Майбутнє темне — і, мабуть, це найкраще, чим воно може бути.

Майбутнє належить тим, хто вірить у красу своїх мрій.