Не знати, що сталося до твого народження, — означає залишатися вічно дитиною.

Так само й iсторiя, якiй ми дивуємось як найвидатнiшому поетовi та акторовi всiх часiв, аж нiяк не завжди є творчою.

Наша історія — це все і завжди спочатку, якась постійна гойданина на одному й тому ж місці, мертва хвиля еволюції.

Вивчати історію означає підкорятися хаосу, але все ж зберігати віру в порядок і зміст.

Не тільки для традиційного відзначення історичних дат варто глибоко застановлятися над минулим, бо найбільш неспірною вчителькою життя є історія.

Там, де iсторiя справдi дiє як поет i драматург, жоден поет не повинен намагатися перевершити ii.

Історія людства — це мить між двома кроками, зробленими мандрівником.

Та оскільки історія оповідає про те, що не повертається, криваві роки минувшини обернулися на прості слова, стали легші за пух і не наганяють страху.