Мистецтво існує, щоб утішати тих, кого зламало життя.

У мені горить велике вогнище, та ніхто не спиниться, щоб коло нього погрітися, і перехожі бачать лише пасмо диму.

Якщо ти справді любиш природу, то знайдеш красу всюди.

Я не знаю нічого напевно, але від погляду на зорі мене огортають мрії.

Страждати без нарікань — єдина наука, яку нам належить опанувати в цьому житті.

Природа — невичерпне джерело натхнення.

Серце людини дуже схоже на море: у нього свої шторми, свої припливи й відпливи, а в його глибинах є і свої перлини.

Нормальність — це брукована дорога: нею зручно йти, тільки квіти на ній не ростуть.

Май ясно перед очима зорі й безмір над головою. І тоді життя все ж видається мовби зачарованим.

Я часто думаю, що ніч більш жива і кольорова ніж день.

Близькі друзі — то справжні скарби життя. Часом вони знають нас краще, ніж ми самі себе. З лагідною щирістю вони поруч, щоб вести й підтримувати нас, ділити наш сміх і наші сльози. Їхня присутність нагадує, що ми ніколи не буваємо по-справжньому самотні.

Навіть знання про власну помилковість не може втримати мене від помилок. Тільки коли я падаю, я знову підіймаюся.

Якщо ви чуєте внутрішній голос, який каже "ти не можеш малювати", тоді неодмінно малюйте, і цей голос замовкне.

Я вкладаю своє серце і душу в свою роботу, і втратив розум у цьому процесі.

Мій альбом – свідок усього, що я переживаю. Я роблю ескізи подій, де б вони не відбувалися.

Я все ще далекий від того ким я хочу бути, але з Божою поміччю я досягну успіху.

Мені сниться малювання, а потім я малюю свої сни.

Людина на землі не лише для власного щастя. Вона тут, щоб здійснювати великі справи для людства.

Як часто відвідини книгарні розраджували мене й нагадували, що у світі є добрі речі.

Рибалки знають, що море - небезпечне, а шторм - жахливий. Але вони ніколи не вважають, що ці небезпеки є вагомою причиною, щоб лишитись на березі.

Спокій є навіть у бурі.