Спокійний розум не збентежиш і не налякаєш. І в щасті, і в біді він іде своїм власним кроком, мов годинник під час грози.

Спокій приходить зсередини. Не шукай його ззовні.

Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці.

Хочеш спокою — роби небагато. Більшість із того, що ми говоримо й робимо, зайве; відкинь його — і матимеш більше часу й менше тривог.

Саме цей океан безмежного спокою надає сенсу нескінченній діяльності.

Немає такого гіркого стану, в якому спокійний розум не зміг би знайти якусь втіху.

Спокій і затишок – для нас найлюбіша музика; наше життя тяжке, ми вже не спроможні, навіть спробувавши струсити весь денний клопіт, піднестися до таких далеких від нашого повсякдення речей, як музика.

Спокій є навіть у бурі.

Немає спокою, шкода казати. Ми знаходимо його. Ми втрачаємо його. Ми знаходимо його знову. Ми знову втрачаємо.

Але краще спокій, ніж радість. Він непорушний.