Пильно бачить лише серце. Найголовнішого очима не побачиш.

Я володів тим серцем, тією шляхетною душею, поруч із якою здавався більшим, ніж був насправді, — бо був усім, чим міг бути.

Серце має свої причини, яких розум не знає.

Я думала, що в мене немає серця. Виявляється, є, — і серце мені не личить.

Щоб керувати собою, використовуй свій розум; щоб керувати іншими, використовуй своє серце.

Серце людини дуже схоже на море: у нього свої шторми, свої припливи й відпливи, а в його глибинах є і свої перлини.

Хіба в будинку, де є черстве серце, немає холодного вітру?

Людина бачить у світі те, що носить у своєму серці.

Сиди тихо, серце, не здіймай пилу. Дай світові самому знайти до тебе дорогу.

Серця єднає не сама лише гармонія. Їх глибоко пов'язують рани: біль з болем, крихкість з крихкістю.

Є мудрість розуму і є мудрість серця.

Щоб зробити щось правильно - слухай своє серце.

Усе знання, яким я володію, може здобути кожен, але серце моє — лише моє.

Я вкрала її серце й поклала на його місце лід.

Там, де пустка замість серця,
Порятунку вже не буде!

Ми, людські серця, вмираємо зі страху, подумавши, що наші кохані можуть відійти назавжди, що миті, які могли б бути чудовими, чудовими не будуть, що скарби, які можна було б знайти, так і залишаться похованими серед пісків.

У людському серці є струни, яких краще не торкатись.

Терпи, серце: ти й гірше витерпіло.

У мене серце дурня – неясне, простодушне!

Серце Андрієве налилося вогнем: "Ага! Не пропала, ні, не пропала ж його молодість марно!