Я твердив, що світ абсурдний, одначе я надто поквапився. Власне, світ не є розумний, і це все, що про нього можна сказати. Але насправді абсурдним є зіткнення цієї ірраціональності й затятого бажання ясності, гук якої відлунює в глибинах людської душі.

З погляду генетичного ми живемо в крихітному світі. І з погляду духовного ми живемо в крихітному світі — в іншому разі я просто не витримав би його.

Старий світ хотів вмерти. І він умирав. Це було страшно і прекрасно водночас.

Воiстину: тому, хто цiнує себе бiльше за свiт, Можна довiрити свiт. Тому, хто любить себе, як свiт, Можна вручити свiт.

Світ був іще такий незвіданий, що багатьом речам бракувало назв і на них доводилося просто вказувати пальцем.

Ми всі живемо у наших власних світах. Але, глянувши на зоряне небо, можна побачити, як далекі й різні світи поєднуються в сузір’я, сонячні системи, галактики.

Весь світ — одне ціле. Тому, коли ти чогось зажадав, цілий Всесвіт змовляється, щоб тобі допомогти.

В дитинстві я була впевнена, що в минулому, ще до мого народження, світ був чорно-білим. Що з плином часу він набрав, розвинув барви.

Світ сповнений любові, її вистачить на всіх, треба тільки пошукати. Беріть мене як доказ.

Я виріс у двох світах. Один — батьківський дім, світло, порядок і спокій. Інший — темний, чужий, повний небезпеки. І я належав до обох.