Ми працю любимо, що в творчість перейшла.

Тобі одній, намріяна царівно, Тобі одній дзвенять мої пісні; Тобі одній в моєму храмі дивно Пливуть молитви і горять огні.

Як гул століть, як шум віків, Як бурі подих, – рідна мова, Вишневих ніжних пелюстків, Сурма походу світанкова

Мова - втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова.

В тобі, мистецтво, у тобі одному Є захист: у красі незнаних слів, У музиці, що вроду, всім знайому, Втіляє у небесний перелив;

Осінь-маляр із палітрою пишною тихо в небі кружляє, осипає красою розкішною.

Як парость виноградної лози, плекайте мову.

Солодкий світ! Простір блакитно-білий і сонце — золотий небесний квіт.