Дмитро Павличко, цитати

Дуднить весілля. Круглі молодиці тонких, неначе хміль, парубчаків навколо себе в'ють, і блиск підків у притемках присвітлює музиці.

Я хочу жити раз, але в огні, що палить душі плісняві й зів'ялі, вистрілює крильми з плечей мені!

На мене осінь хлинула, як павідь на луг низький… Тікати я не міг… Вона як жінка, що останній гріх їй за саме життя дорожчий навіть.

Стоїть, як мати, лагідна і чиста осіння днина в сяйві сивини. Медово пахнуть стиглі тютюни, нанизані на шнури, як намиста.

Схожі автори