Якщо ви підберете голодну собаку і нагодуєте її, вона вас не вкусить. Це головна відмінність між собакою і людиною.
ТвариниНічого не є певним, окрім смерті та податків.
СмертьВона ставала все ближчою й ближчою мені. Здавалось, ми давно-давно колись разом жили десь, потім розлучились, а тепер знову зійшлись.
СтосункиЦе книга про те ж, про що йдеться майже в усіх інших книжках. Про нездатність людей вибирати собі долю.
КнигиАле страх зникає, коли зрозуміти, що й наші долі, й уся світова історія написані однією Рукою.
БогЗагубившись у натовпі, вони почувалися щасливими й навіть почали підозрювати, що кохання може бути глибшим і врівноваженішим почуттям, аніж невгамовне, проте скороминуще блаженство їхніх потаємних ночей.
ЛюбовНа душі було сіро, тяжко й брудно, як все довкола.
ДушаЩиро кажучи, вона не може пригадати свого життя впродовж останнього року. Так, ніби позбулася пам’яти, ніби не була собою, ніби просто весь цей час не була.
СпогадиБо кожен знає достеменно, як мають жити інші. Але ніхто не знає, як жити йому самому.
ЖиттяВін увесь час почувався сонним, погано виспаним, хоча мав чітке відчуття, що прокинувся зовсім недавно, виринув із найгустішого намулу на дні, куди не досягає жоден промінь, де звуки повністю перекриті важкою товщею безвісти.
СонСвітова Душа живиться людським щастям. Як і нещастям, заздрощами, ревнощами.
ДушаМайбутнє належить Богові, й лише він відкриває його за надзвичайних обставин.
МайбутнєМоже, вона була колись веселою берізкою, а я вітром? Вона тремтіла листям, коли я співав їй в тихий вечір пісню вітра? Хто скаже, що ні? Може, ми були парою колосків і близько стояли один коло одного? Хто його зна, але я знав її давно-давно.
ПриродаНайбільший подарунок, який ви можете зробити своєму сину-підлітку - це розуміння. Ви також пройшли через цей період.
СинКвітки дивились на нас і пашіли духом кохання і цвіту.
КвітиЇхнє порозуміння було абсолютним. Окремі дрібні розбіжності лише підкреслювали злагоду.
СтосункиВи ще пам'ятаєте, що то таке весна? Пам'ятаєте небо, синє, глибоке, далеке! Пам'ятаєте, як ляжеш в траву десь, закинеш руки за голову і глянеш у це небо, небо весни.
ВеснаЖиття - як їзда на велосипеді. Щоб зберегти рівновагу, ви повинні продовжувати рухатися.
ЖиттяЛіс присовувавсь все ближче та ближче. Темна стіна його тупо, мовчки дивилась на нас, і вороже щось було в цьому погляді, холодне, заховане в собі.
ЛісВмерла так, як вмирають ті, що люблять життя.
СмертьЛюбов — це боротьба? Я не маю аніякісінького бажання боротися.
ЛюбовДеякі миті приємні, деякі приємніші, а деякі навіть варті того, щоб про них писати.
МоментиОчі виявляють силу душі.
ОчіЯ кохаю тебе, бо весь всесвіт змовився, щоб допомогти мені знайти тебе.
ЛюбовЯ подорожую не для того, щоб кудись потрапити. Я подорожую заради самої подорожі. Найбільша справа — це рух.
ПодорожіЛіс ніби помирився з нами й не дивився так вороже і суворо; дуби із співчуттям поглядали на нас згори; оголені берези несміло визирали з-за них і посміхались білим гіллям.
ЛісОписуючи свій перший день після повернення до школи після тривалої відсутності, вчителька сказала: "Це було схоже на спробу утримати 35 корків під водою одночасно".
ШколаМоре — це втілення надприродного та чудового всесвіту.
МореБагато хто відмовляється від любові саме тому, що боїться ризикувати своїм майбутнім і своїм минулим. В тебе ж є тільки теперішня мить.
Любов
Не зірвуться слова, гартовані, як криця,
І у руці перо не зміниться на спис.
Бо ми лише жінки. У нас душа криниця,
З якої ви п'єте: змагайся і кріпись!
Смерть виявилася солодкою; вона пахла вином і погладжувала їй волосся.
СмертьЛюбов відкрити важче, ніж Америку.
ЛюбовСтарі слова говорить Гудзь, а вони крають сьогодні, як нагострений ніж, наче більма з очей стинають.
СловаСвіт був іще такий незвіданий, що багатьом речам бракувало назв і на них доводилося просто вказувати пальцем.
СвітАктор — це той, хто з дитинства на все життя погоджується виставляти себе на огляд анонімної публіки. Без цієї основної згоди, яка ніяк не пов’язана з талантом, яка значно глибша за талант, не можна стати актором.
ТеатрПерше ніж краса зовсім зникне зі світу, якийсь час вона ще існуватиме як помилка. Краса за помилкою — це остання фаза в історії краси.
КрасаЯ не знаю мови пустелі, зате мій кінь знає мову життя.
КоніОсь такі ми, людські істоти. Страх замінив нам майже всі інші емоції.
СтрахАле я боюся розчарувань, тому волію тільки мріяти.
МріїМета, до якої прагне людина, завжди прихована.
Сенс життяЦе була довга й виснажлива подорож. Вона вичерпувала беззмістовністю, тягнулася роками.
ДорогаЛюдина не прив'язана до землі, в якій не поховано її небіжчика.
БатьківщинаОднак цим вона просто розважала собі душу, бо насправді протягом усього життя її зв'язували з чоловіком узи, тривкіші за любов: обопільні докори сумління.
Сім'яБудь щасливим у цю мить — цього достатньо. Кожна мить — це все, що нам потрібно, не більше.
МоментиСпинися, мить! Прекрасна ти!
МоментиПрийшов вогонь і наче випік у грудях болюче місце. Вогонь! Червоний, веселий, чистий.
ВогоньКожен день несе у собі Вічність.
ВічністьВся гідність людини в її думці. Це те, що веде нас до ясного усвідомлення нашого становища у світі.
ДумкиЯка ти розкішна, земле. – Весело засівать тебе хлібом, прикрашать зелом, заквітчать квітами. Весело оброблять тебе.
ЗемляСпокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці.
Спокій