Погляньте на місяць! Який дивний сьогодні місяць! Він схожий на жінку, що встає з могили.

Світив яскравий місяць, і м'яке сяйво над морем і небом, злитими в одну велику мовчазну таємницю, було невимовно прекрасне.

І в ту ж мить у мої очі б'є світло місяця. Він підліз до самого вікна і блідо посміхаючись, неначе пійманий на чомусь стидкому, не кліпаючи дивиться мені в лице.

Кожна людина — мов місяць: має темний бік, якого не показує нікому.

Невже ви справді вірите, що Місяця немає, коли на нього ніхто не дивиться?