Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами.
Ми — наче троянди, що так і не спромоглися розквітнути тоді, коли мали розквітнути, і здається, ніби сонцю обридло чекати.
Якщо хочеш червону троянду, мусиш створити її з музики при місячному світлі й напоїти кров'ю власного серця.
Ти назавжди відповідаєш за тих, кого приручив. Ти відповідаєш за свою троянду.
Назви хоч як троянду, не зміниться в ній аромат солодкий.
Троянда — символ, такий переповнений значеннями, що їх у ньому майже не лишилося.